Міжнародна конференція «Дезінформація – сучасний виклик свободі медіа» відбулася 28-29 серпня 2018 року.
Близько 50 журналістів та експертів з Вірменії, Грузії, України та Польщі збиралися у вірменському місті Цахкадзор (неподалік Єревану), щоб обговорити про загрозу розповсюдження фейків, маніпуляцій та дезінформації у інформаційному просторі та розпочати роботу над спільним планом протидії цим явищам.
Інформаційна агресія Росії – глобальна загроза
Відправна точка конференції – усвідомлення та наведення численних доказів того, що саме Росія сьогодні є головним двигуном дезінформації не тільки у пострадянському просторі, але й у світі.
- Дезінформація як елемент пропаганди – один з ключових інструментів інформаційної війни Кремля, розв`язаної проти України, – підкреслив Володимир Копчак, директор філії Центру досліджень, армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) на Південному Кавказі (один з експертів, запрошених на конференцію). Ця організація з 2014 року досліджує методологію сучасної інформаційної війни.
За його словами, із анексією Криму та розв’язанням війни на Сході України Росія запустила заздалегідь підготовлену безпрецедентну інформаційно-пропагандистську машину.
– У 2014-му здавалось, що об’єктом атак цієї війни була Україна, – сказав Копчак, – сьогодні очевидно, що Україна – лише полігон для відпрацювання всього інструментарію інформаційної війни, який працює в усьому пострадянському просторі, а також проти країн Заходу, де вразливими виявились навіть найстійкіші демократії.
Ціль Москви: руйнування зсередини євроатлантичної єдності та компрометація міжнародних інститутів безпеки, утримання Путіним влади у самій Росії.
Щоб протистояти російській інформаційній агресії, важливо не тільки усвідомлювати глобальність загрози, але й об`єднувати зусилля для протистояння.
Медіаграмотність – зброя майбутнього
«Дружина президента Порошенко причетна до крадіжки мільйонів доларів з благодійного фонду для хворих дітей» – таку новину у листопаді минулого року опублікував сайт Luxembourg Gerald. Новину підхопили російські медіа (з посиланням на «західні ЗМІ»), поширили в українських ЗМІ та європейських спільнотах ультра-правих радикалів.
Ця інформація – класичний фейк, замаскований під анонімний злив інформації на «європейському» сайті http://luxherald.com (що виглядає новинним ресурсом з Люксембургу, але насправді ні). Для правдоподібності замітка приправлена правдивим бекграундом щодо офшорів українського президента, що раніше фігурували у документах, оприлюднених міжнародною спільнотою журналістів-розслідувачів.
Навіть після викриття фейкового походження ця інформація досі доступна на багатьох українських новинних сайтах. А викрили її першими, до речі, активні медіа-споживачі з Польщі – учасники Фейсбук-спільноти активістів, що протистоять інформаційній агресії Росії. Такі неформальні об’єднання громадян сьогодні набирають популярності у Східній Європі, зокрема, у тій же Польщі.
В розвитку критичного мислення та усвідомленого споживання інформації фахівці вбачають найефективніший спосіб протидії дезінформації – у довготривалій перспективі.
Але як бути вже сьогодні? Споживання викривленої інформації впливає на політичний вибір, які роблять читачі, глядачі і слухачі. «Погані медіа ведуть до поганої влади», – підкреслюють експерти та наголошують на невідкладності протидії.
Викривати дезінформаторів
Учасники конференції говорили про нагальну необхідність дотримання журналістами професійних стандартів та етики, а також про системне викриття фейків, маніпуляцій та оприлюднення джерел, що їх поширюють.
Своїм досвідом у викритті маніпуляцій та домислів пропагандистів поділилася українська журналістка Ольга Юркова, одна із співзасновниць проекту StopFake. За неповних чотири роки проекту журналісти викрили близько трьох тисяч фейків щодо України.
- Меседжі російської пропаганди в Україні постійно змінюються – підлаштовуються під ситуацію і поточні події, – зазначила Ольга. – Внутрішні політичні та економічні проблеми України слугують вдалим фоном для інформаційної війни, яку веде Росія.
Софо Гелава з Грузії, що очолює проект MythDetector.ge також розповіла про свій досвід у дослідженні джерел дезінформації та ключових меседжів.
Цікавий аспект: одна за презентацій грузинської експертки була присвячена ролі ультра-правих націоналістичних організацій та спільнот у поширенні меседжів, властивих для російської державної риторики (гомофобія, ксенофобія, стигматизація громадських активістів, розпалювання міжнаціональної
ворожнечі). Розслідувачі виявили фінансові та організаційні зв`язки між представниками таких спільнот та російськими проурядовими організаціями, причетними до формування державної інформаційної політики.
В чому загроза свободі медіа?
«Загроза, яку несе російська пропаганда для України – такого рівня, що ми маємо задіювати для протидії всі можливі дозволені законом методи, – підкреслила Валентина Самар, головна редакторка Кримського центру журналістських розслідувань (investigator.com.ua), вимушено евакуйованого до Києва у 2014 році.
На її думку, протидіяти інформаційній агресії повинна спеціальна служба – кіберроздвідка, яка могла би відслідковувати джерела фінансування тих, хто поширює дезінформацію та боротися з ними законними методами.
Ця теза, підтримана польським експертом, викликала гостру дискусію між учасниками: наскільки небезпечним є впровадження будь-якого контролю роботи незалежних медіа з боку влади, особливо у країнах «молодих демократій»? Хто і як визначатиме якість контенту? Хто і як контролюватиме, щоб під маскою боротьби з дезінформацією не ховалася цензура та переслідування чиїхось інтересів?
З іншого боку: чому пропагандисти та дезінформатори мають користуватися усіма правами і свободами незалежних медіа, якщо вони не дотримуються професійних стандартів та етичних норм, а інформація, яку вони поширюють, призводить до руйнівних процесів у країні?
Ця дилема сьогодні є ключовою для громадянського суспільства по всьому світі, оскільки рівень російської агресії в інформаційному полі експерти називають епохою нової «холодної війни».
Під час конференції учасники напрацювали методи протидії поширеним тезам та меседжам, що використовуються в інформаційних атаках, а також домовилися про об’єднання своїх зусиль у цьому напрямку.
Зустріч журналістів та експертів відбулася в рамках проекту, що співфінансується Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках програми польської співпрацї з метою розвитку.
Проект реалізовує польська громадська організація Фонд «Демократичне суспільство Схід» разом з регіональними партнерами: у Вірменії – Analytical Centre on Globalisation and Regional Cooperation ACGRC; в Грузії – Caucasus Center for Journalists, в Україні – Інститут розвитку регіональної преси ІРРП.
В рамках цього проекту протягом вересня-жовтня в Україні та Грузії відбудуться тренінги з протидії дезінформації (у Вірменії вже відбувся 30 серпня-1 вересня) та конкурс журналістських матеріалів на цю тему.
