Вступ. Шостий посібник із перекладацької ініціативи GIJN
Приклади розслідувань
1. Чорногорія
2. Венесуела
3. Північна Корея
Поради й інструменти
1. Контракти
2. Активи
3. Публічні реєстри
4. Витоки даних
5. Традиційні журналістські методи
6. Бази даних
7. Співпраця
8. Етика
Шостий посібник із перекладацької ініціативи GIJN
Цей розділ, присвячений кримінальним і корумпованим державам, написав Дрю Салліван (Drew Sullivan), співзасновник та видавець проєкту Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), глобальної мережі журналістів-розслідувачів, які викривають злочинність та корупцію, щоби громадськість могла притягувати владу до відповідальності.
*Англомовний текст востаннє оновлювали 13 лютого 2023 року.
Ведучи мову про “мафіозні держави", маємо на увазі ті, які самі по собі є злочинними організаціями. Люди, які керують такою державою, є безпосередніми учасниками всіх процесів і підтримують свій контроль через насильство – а якраз це і є ознаками, які асоціюються з мафією.
Важливо розрізняти мафіозні держави та клептократії. Власне мафіозні держави є рідкісним явищем. А от клептократії – режими, де панують крадіжки й масова корупція – дуже поширені. Клептократіями є більшість країн, що розвиваються. Мафіозних держав існує, напевно, лише шість чи сім – у тому сенсі, що вони фактично виконують роль мафіозних угруповань.
До мафіозних держав належать Косово і Чорногорія. Можна стверджувати, що до мафіозних держав також можна зарахувати і Росію, але вона, як і Екваторіальна Гвінея, мабуть, входить в окрему категорію. Венесуела значною мірою є мафіозною державою, тому що її чиновники більше не зацікавлені в управлінні країною. Політична еліта й військові витрачають енергію не на покращення рівня безпеки чи освіти, а на відкриття офшорних рахунків і торгівлю наркотиками. Серед інших кандидатів – Мальта і Мексика.
Натомість клептократії є скрізь, де немає сильної демократії – а це переважна частина світу. Наприклад, більшість країн Африки – автократії. Голосами виборців маніпулюють, людей підкуповують. Система тримається на кумівстві. Азербайджан – клептократія. Це корумпований, автократичний уряд. Там поширені репресії, але більшість украдених грошей використовують для контролю над іншими, щоб вони не становили загрози для сім'ї, яка керує державою. Її представкники крадуть усе не тому, що їм потрібно більше грошей. Вони просто не хочуть, щоб хтось мав достатньо грошей протистояти їм.
Справжня проблема починається тоді, коли відбувається захоплення державної влади. Питання в тому, чи реально повалити негідників. Якщо ні, то, по суті, сталося захоплення держави і ви, ймовірно, близькі до автократії та клептократії. Навіть там, де є демократичні інституції – наприклад, у Польщі та Чехії – країни відчутно регресують.
Ключ до розуміння діяльності мафіозних держав – та їх викриття – це відстеження грошей і ресурсів. Природні ресурси країни мають цінність як такі, тому видобуті корисні копалини або зрублене дерево мають вартість. Слід особливо ретельно вивчати природні ресурси, оскільки це – єдина галузь, на якій автократи або мафіозні держави можуть заробляти.
У багатьох розуміннях розслідувати мафіозну державу легше, ніж злочинний картель. Тому що маючи державні реєстри, документи, тендери, компанії, ви маєте інформацію. Держава прозоріша, ніж організована злочинна група. Ви складаєте докупи ієрархію організації, починаючи зверху – так само, як у розслідуванні злочинного угруповання. Однак у таких державах неформальні мережі часто важливіші за офіційні структури. Тому необхідно визначити найважливіших гравців. Дивитися, хто багатіє, в кого найкращий будинок, хто живе поруч із президентом у щойно збудованому розкішному передмісті.
Це кропітка праця, тому треба терпляче вбирати всю інформацію, яку вдається знайти. Щоб зв’язати отримані дані, ми використовуємо систему управління знаннями, яка сумісна з іншими програмами. Далі відстежуємо гроші.
1. Чорногорія
Чорногорія – класичний приклад мафіозної держави. Це невеличка країна, де мешкає лише 600 000 людей; нею керував чоловік, першою офіційною роботою якого стала посада прем’єр-міністра. Він мав тісні зв’язки з організованою злочинністю через свого брата, тому вони почали з контрабанди тютюнових виробів, в якій активно задіяли державу. Із часом нам удалося виявити механізми, які він створив для посилення корупції.
Прем’єр-міністр приватизував для своєї родини банк і почав вливати в нього величезні державні кошти, а потім створив правила, які змушували всіх, хто хотів створити бізнес, працювати через цей банк. Згодом він почав видавати кредити з банку собі, своїм друзям та злочинним угрупованням. Коли установа збанкрутувала, премʼєр урятував її коштом платників податків.
Зображення: знімок екрана, InsightCrime
2. Венесуела
Нині повне захоплення Венесуели представниками кримінальних груп широко задокументовано. Обвинувальні акти Міністерства юстиції США, розслідування ЗМІ та дослідження фахівців доводять, що уряд країни пронизаний організованою злочинністю на найвищому рівні. Понад 100 венесуельських чиновників, зокрема високопосадовці режиму Ніколаса Мадуро, причетні до таких злочинних діянь, як контрабанда пального, продаж продуктів харчування та ліків на чорному ринку та торгівля кокаїном.
Як повідомляє InsightCrime, державну скарбницю “пограбували у промислових масштабах". Якщо додати до цього державний контроль над озброєними ополченцями і злочинними угрупованнями, а також велику кількість позасудових убивств, вийде класична кримінальна держава.
3. Північна Корея
Ще один яскравий приклад – Північна Корея. Понад 20 років ми отримуємо обґрунтовану інформацію про те, що вона функціонує як злочинний картель. Посадовці КНДР причетні до торгівлі наркотиками, фальшивомонетництва, кіберзлочинів, контрабанди тютюнових виробів, викрадення людей тощо. Зазвичай, коли мафія захоплює уряд, то це відбувається знизу вгору.
У Північній Кореї процес ішов зверху вниз: за схемами стоять державні чиновники – від вищого керівництва до дипломатів на місцях. Біда країни в тому, що їй потрібна іноземна валюта. Але вона нічого не продає і є міжнародною парією. Тому вони підробляють долари США, продають наркотики та займаються іншою злочинною діяльністю, щоб заробити тверду валюту.
1. Вивчайте контракти
Організовані злочинні угруповання зазвичай заробляють на незаконній торгівлі, зокрема наркотиками. У корумпованому уряді ці незаконні прибутки будуть надходити від державних контрактів.
Хто отримує право видобувати нафту? Хто отримує право вирубувати дерева? Кому належить телефонна компанія? Це вказує на те, хто є улюбленцями в мафіозній державі.
2. Вивчайте активи
Відстежуйте, коли, де і як купили актив – тоді вам, можливо, вдасться з’ясувати, на якому етапі заробили гроші на державних контрактах.
У кожної особи буде невелика група людей, на яких ці активи оформлені. Необхідно знайти їхні підставні компанії, адвокатів, членів сімей, а тоді шукати активи, пов’язані з цими іменами.
3. Вивчайте публічні реєстри
Щоб відстежувати активи, необхідно вивчати різноманітні реєстри: корпоративні, земельні, майнові.
Франція нещодавно оприлюднила в онлайні всі реєстри про нерухомість – і ми знаходимо там багато цікавих імен.
4. Перевіряйте витоки даних
Є чимало злитих банківських даних, з яких можна зрозуміти, у кого є гроші та де вони лежать. Потрібно звернутися до таких членів мережі GIJN, як ICIJ та OCCRP, а також інших організацій, які створили бази даних злитої інформації. Навіть якщо даним уже 10 або 15 років, вони можуть бути цінними. У старих базах даних може раптово знайтися нова прокладка. Ми на тому етапі, коли таких витоків даних достатньо, щоб вони були важливим складником журналістської роботи. Щоб відстежувати гроші, доводиться витрачати купу часу на зіставлення різних масивів. Але є не тільки витоки: іноді інформація з'являється завдяки гакерським зламам, програмам-вимагачам або вебскрейпінґу.
Журналісти регулярно здійснюють скрейпінґ сотень баз даних. У наш час критично важливі фрагменти інформації стають відомі випадково, після атак програм-вимагачів: оскільки чимало компаній не платять викупу, їхні дані зливають.
5. Використовуйте традиційні журналістські методи
Робота розслідувачів не змінилася. Не все можна зробити в онлайні. Багато молодих і недосвідчених репортерів не дуже володіють прийомами традиційної журналістики. Однак досі так само потрібно працювати із джерелами, так само надсилати безліч запитів до публічних реєстрів. Деякі репортери майстерно володіють саме традиційними методами роботи, інші вміліше працюють в онлайні, але найкраще поєднувати обидва підходи.
Останні кілька років дуже популярними стали розслідування на основі відкритих даних. На диво багато скандалів вибухає тоді, коли чиясь подруга виставляє в Instagram фотографії спільної подорожі на яхті.
6. Використовуйте бази даних, створюйте карти мереж
Алеф (Aleph) – один із важливих інструментів для розслідування, який ми самостійно розробили та створили в OCCRP. Переносимо туди всі наші дані. Алеф підімкнений до Linkurious, який можна використовувати для створення карт мереж на основі наявних даних. У ньому також є функція таймлайну, яка дозволяє вибудовувати хронологію подій. Ще є опція перехресного пошуку, щоби зіставляти бази даних. Можна використовувати такі інструменти, як i2, але вони дорогі, тому журналісти зазвичай користуються ними не так часто.
Також існує низка інструментів аналізу соціальних мереж, і деякі з них безкоштовні. Але для цього потрібен хтось із технічними навичками. Алеф безкоштовний, також можна отримати доступ до Linkurious.
7. Співпрацюйте
Нині всі резонансні матеріали про корупцію та організовану злочинність – це транскордонні проєкти. Тому тепер як ніколи важливо мати різноманітну команду зі знаннями у багатьох сферах. Вам потрібні місцеві репортери, фахівці з кібербезпеки, дослідники та специ із соціальних мереж. Також потрібні експерти для обробки масивів даних із витоків. OCCRP – це мережа; ми використовуємо її, аби допомагати своїми навичками одне одному. Власне саме тому ми можемо публікувати багато історій і робимо це досить швидко. Якщо у вас немає організації з такими людьми, потрібно будувати ці зв’язки за допомогою таких організацій, як GIJN.
Ми використовуємо вікі-систему для обміну інформацією та спільної роботи над матеріалами. Для безпечного спілкування послуговуємося Signal. Отже, все досить просто. Можливо, є і кращі інструменти, але ми координуємо всі наші проєкти за допомогою Signal, Вікі та Алефа, а вони доступні будь-якому журналісту.
7. Будьте етичними
Пильнуйте, щоб ваші розслідування відповідали найактуальнішим інтересам громадськості. Я вважаю, що це найголовніше. Ми постійно сперечаємося між собою: чи справді громадськість має це знати?
Ми намагаємося робити все, щоб наша діяльність максимально викривала корупцію або те, як працюють уряд, бізнес чи організована злочинність – щоби громадськість могла ухвалювати поінформовані рішення про те, що з цим робити.
Переклад здійснили у партнерстві з Global Investigative Journalism Network та за підтримки EU4 Independent Media.
