Вступ. Девʼятий посібник із перекладацької ініціативи GIJN
Документи, які треба підготувати
Особисті архіви
Підготовчі дії
Заходи із цифрової та фізичної безпеки
В окупації
Організації, до яких можна звернутися
Міжнародні стипендійні програми
Дев'ятий посібник із перекладацької ініціативи GIJN
Коли у 2014 році російські війська вторглися в Крим, бойовики в масках пограбували офіс члена GIJN – Кримського центру журналістських розслідувань. Персонал центру переїхав до Києва.
Журналісти, які отримують погрози, іноді змушені поспіхом покидати свої домівки. Однак конфлікти часто є передбачуваними, тому мешканці нестабільних регіонів повинні мати напоготові план від'їзду й необхідні документи. Це не лише дозволить репортерам подорожувати, коли потрібно, а й може допомогти їм переїхати до безпечнішого регіону чи країни. Нижче наводимо перелік документів, які слід підготувати, а також список організацій, які допомагають журналістам із вимушеним переїздом.
*Англомовний текст востаннє оновлювали 31 січня 2022 року.
- Закордонний паспорт, національне посвідчення особи, водійські права: (1) обовʼязково перевірте терміни дії документів. Якщо до їх закінчення залишилося лише кілька місяців, негайно поновіть їх, якщо це можливо. (2) Якщо маєте кілька документів, які засвідчують особу, зберігайте їх у різних місцях на випадок втрати одного з них).
- Свідоцтво про народження (або будь-який офіційний документ, що підтверджує дату та місце народження).
- Інші документи: свідоцтво про шлюб, дипломи вищих навчальних закладів (диплом, свідоцтво про закінчення та відвідування, оцінки), прескарта, професійні сертифікати, сертифікат про вакцинацію, інші медичні документи.
Зробіть фотографії та збережіть усе в зашифрованому хмарному сховищі, якому довіряєте (наприклад, Dropbox або Sync.com), або на іншому пристрої на випадок втрати свого смартфона. Ви також можете надіслати їх своїм рідним чи друзям, які мешкають за кордоном.
Також туди варто завантажити й таку інформацію англійською мовою в одному документі, щоб за потреби її можна було скопіювати та надіслати в будь-яку мить:
- Прізвище, ім'я та по батькові, місце та дата народження.
- Номер паспорта, дата видачі та термін дії.
- Поточне перебування – але будьте обережні, надсилаючи ці дані через інтернет.
- Адреса електронної пошти.
- Номер телефону й номери WhatsApp і Signal, якщо вони відрізняються.
- Місце роботи / документ, який підтверджує, що ви працюєте у місцевих та іноземних організаціях.
Якщо у вас є надійний знайомий або контактна особа за кордоном, подумайте – можливо, варто надіслати їм інформацію та цифрові копії вказаних документів для збереження.
- Зробіть цифрові копії фотографій та всього, що для вас важливе та про що хотіли би зберегти пам'ять.
- Збережіть дані у хмарному сховищі, якому довіряєте.
Підготовчі дії
- Подайте заяву на туристичну візу до безпечної країни, якщо вам знадобиться швидко виїхати на короткий час.
- Зв’яжіться з міжнародними організаціями, з якими ви співпрацювали раніше (редакції, онлайн-видання, громадські організації, в яких працювали фрилансером / -кою, консультантом / -кою або штатним співробітником / -цею).
- Попросіть рекомендації або інші підтвердження співпраці англійською мовою (наприклад, документ із підписом головного редактора або представника відділу кадрів, який підтверджує виконану роботу й дати працевлаштування чи позаштатного залучення).
- Запитайте, чи є у них зв’язки на урядовому рівні та чи можуть вони поручитися за вас, якщо подаватимете заяву на отримання статусу біженця в цій країні.
- Попросіть відповідні електронні документи англійською мовою й дані контактної особи в організації, яка за необхідності надаватиме вам підтримку.
- Зв’яжіться з міжнародними професійними організаціями, до складу яких ви входите, та попросіть лист підтримки і підтвердження членства або участі англійською мовою.
- Ознайомтеся із правилами отримання притулку та статусу біженця в інших країнах, насамперед із тих, де у вас є найближчі члени сім’ї (батьки, дідусі, брати, сестри, чоловік / дружина, діти).
- Якщо ви не впевнені, з чого почати, можна сконтактувати з посольствами країн, які вас цікавлять, і запитати про процедури надання притулку.
- Ви також можете написати організаціям, які надають допомогу біженцям, щоб вони допомогли вам розібратися у законодавчій базі в тій чи іншій країні.
- У “Порадах GIJN щодо цифрової безпеки" йдеться про всі основні питання, також там можна знайти і список організацій, які можуть допомогти з безпекою.
- Рекомендуємо скористатися інструментом оцінки безпеки журналістів GIJN.
- Зашифровані застосунки і програми для журналістів від GIJN шукайте тут.
- Комітет захисту журналістів (Committee to Protect Journalists, CPJ) пропонує комплексні поради щодо фізичної та цифрової безпеки, а також щодо звернення за юридичною допомогою.
В окупації
Іноді лихо приходить настільки зненацька, що його не допомагає уникнути навіть ретельна попередня підготовка. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало справжнім випробуванням на міцність для місцевих і міжнародних журналістів, які висвітлюють цю війну. Із лютого 2022 року підтвердили загибель 15-ти журналістів, які провадили професійну діяльність під час бойових дій.
Одна з небезпек, з якими зіткнулися українські журналісти, – це робота в умовах окупації. Що робити, якщо ваш населений пункт захопили іноземні війська?
Варіантів чотири. Можна виїхати, поки це ще можливо. Змінити професію. Піти на співпрацю з окупантами. Або працювати далі, але вже фактично нелегально і без жодного юридичного статусу.
У березні 2022 року більше тижня в російському полоні провів журналіст каховського видання “Новий день" Олег Батурін. Його затримали після прохання про зустріч від місцевого активіста. Він підкреслює – причиною арешту була саме його професійна діяльність і чітка громадянська позиція. “Звісно, вони знали про те, що я – журналіст, звісно, вони говорили про те, що мене беруть як журналіста, типу, дописався", — згадує Батурін. У тих, хто його допитував, не було конкретних претензій чи звинувачень, тому брали наполегливістю і тиском. Найважчим, за словами Батуріна, був перший день, коли здавалося, що його просто виведуть у поле і розстріляють. Тому головне – не дати себе залякати. Тоді шанси на звільнення вищі.
У квітні, після звільнення з полону, Батурін разом із родиною виїхав на підконтрольну територію і нині зосередився на документуванні російських воєнних злочинів в Україні.
З лютого 2022 року воєнні дії значною мірою визначають принципи журналістської роботи в Україні, зокрема в небезпечних зонах. У зв’язку з цим український Інститут Масової Інформації оприлюднив 11 порад для медійниць і медійників, що працюють на лінії фронту:
- Порада 1. Власна безпека понад усе. Той, хто не здатен допомогти собі, навряд чи допоможе іншим.
- Порада 2. Вивчіть теорію. Знайте, що і як робити у надзвичайній ситуації.
- Порада 3. Регулярно тренуйтеся. Доведіть реакції до автоматизму.
- Порада 4. Подбайте про комфорт. Зручний одяг – це не розкіш, а необхідність. Ніколи не вдягайтеся як військові.
- Порада 5. Зберіть аптечку. Є ліки, яких швидко не купиш – тому що найближчу аптеку розбомбили ще шість місяців тому.
- Порада 6. Не беріть до рук не своє. Предмети на фронті – це не сувеніри, а потенційна небезпека. Ніколи не беріть до рук зброю.
- Порада 7. Працюйте з надійними людьми. Не бажано через день змінювати водіїв.
- Порада 8. Зважайте на зброю в руках. Розмова з постраждалими від обстрілу і солдатами з АК – це різні формати.
- Порада 9. Не забувайте про заразність паніки. Знайте свою реакцію в умовах надзвичайної ситуації.
- Порада 10. Ставте запитання. Знайте, де найближчий бліндаж.
- Порада 11. Плануйте небезпеку. Будьте готові до всього і продумайте свої дії.
До загальних порад можна додати й цілком конкретні речі – наприклад, що робити і чого не робити, якщо ви опинилися в зоні обстрілу.
Організації, до яких можна звернутися
Нижче наводимо перелік організацій, що надають екстрену допомогу журналістам, які через свою професійну діяльність опинилися в небезпеці:
- Комітет захисту журналістів (CPJ) “надає підтримку журналістам, які працюють на передовій, та екстрену допомогу пораненим та ув'язненим або журналістам, які змушені виїхати із країни через професійну діяльність". Найшвидший спосіб зв’язатися з ними — через електронну пошту (emergencies@cpj.org).
- Організація “Канадські журналісти за свободу висловлювання" (Canadian Journalists for Free Expression, CJFE) пропонує фінансову підтримку за таких умов:
- Заявники повинні бути журналістами, що має підтвердити один із членів IFEX або організація, яка надає екстрену допомогу.
- Сума ґранту зазвичай складає від 500 до 1500 канадських доларів (400–1200 доларів США).
- Журналісти мають право отримати максимум два окремих гранти від CJFE.
- CJFE приймає заявки лише англійською мовою.
Фінансова підтримка CJFE може покривати такі витрати: судові (у випадках затримання), медичні, на переїзд до безпечного місця та на переселення до безпечної країни.
- Організація “Вільна преса без кордонів" (Free Press Unlimited) (FPU) може надати короткострокову підтримку непрацездатним журналістам або покрити витрати на тимчасову евакуацію із небезпечної чи вразливої ситуації. Ви можете подати заявку тут. На сайті FPU вказані такі вимоги:
- Ви є медійною організацією або медійним професіоналом-практиком.
- Ваша надзвичайна ситуація є прямим результатом вашої професійної журналістської діяльності.
- Ви визнаєте, що ця допомога надається не на постійній, а на разовій основі.
- Усвідомлюєте, що мета підтримки — якнайшвидше відновити вашу роботу.
- Вашу ситуацію, крім вас, можуть підтвердити принаймні два надійні джерела.
- “Дім свободи" (Freedom House) має програму екстреної допомоги. Щоб дізнатися, як подавати заявки, зв’яжіться з ними через електронну пошту (info@csolifeline.org).
- Міжнародна федерація журналістів (International Federation of Journalists, IFJ) пропонує допомогу від Фонду безпеки, заявку на яку можна подати тут.
- Організація “Міжнародна підтримка ЗМІ" (International Media Support, IMS) пропонує пакет заходів безпеки, який охоплює “гарячі лінії 24/7, притулки, фонд безпеки, безпекове обладнання, юридичну допомогу, екстрену допомогу" тощо.
- Міжнародний жіночий медійний фонд (International Women’s Media Foundation, IWMF) має Фонд екстреної допомоги, який надає психологічну й медичну підтримку, допомогу при тимчасовому переїзді (на три місяці) та юридичні консультції. Подати заявку на фінансування можна тут. Обов'язково відповідати цим критеріям.
- Організація “Журналісти допомагають журналістам" (Journalisten helfen Journalisten). Щоб подати заявку на допомогу при переїзді від цієї німецької організації, напишіть на електронну пошту (jhjgermany@t-online.de).
- Організація “Репортери без кордонів" (Reporters Without Borders, RSF) просить журналістів із групи ризику надсилати запити про допомогу на адресу assist2@rsf.org або телефонувати за номером +33 1 4483 8466.
- Посібник для журналістів у вигнанні від RSF охоплює процедуру надання притулку та отримання статусу біженця через УВКБ ООН, у деяких країнах ЄС, США та у Канаді.
- Німецька філія “Репортерів без кордонів" (Reporter Ohne Grenzen) пропонує допомогу із заявкою на переїзд. Зв’язуйтеся з ними за адресою kontakt@reporter-ohne-grenzen.de
Міжнародні стипендійні програми
Якщо дозволяє час, журналісти, яким потрібно залишити свою країну до тієї миті, коли спаде напруженість, також можуть подати заявку на одну із цих міжнародних стипендійних програм, які часто допомагають із отриманням візи та пропонують фінансову підтримку і житло.
Переклад здійснили у партнерстві з Global Investigative Journalism Network та за підтримки EU4 Independent Media.
