Фото з сайту www.radiosvoboda.org
Інцидент між журналістом програми “Схеми” та працівниками УДО в ніч на 16 вересня 2017 року під час весілля сина генпрокурора Юрія Луценка, де був і Президент України Петро Порошенко – показовий. І свідчить про серйозні внутрішні виклики для журналістів в Україні.
Спіткнувся, впав і зачепився за оператора
Риторика начальника УДО Валерія Гелетея притаманна українським можновладцям: “Військовослужбовець упав. Там який горб! У темряві, пісок. Спіткнувся, впав і зачепився за оператора…”
Схоже, силовики досі вважають, що права і повноваження – тільки в них, а в інших –лише обов’язки.
«Хоча у кримінальному кодексі сьогодні передбачена кримінальна відповідальність за перешкоджання журналістам, це не знизило градусу протистояння між журналістами, які правомірно проводять фото- або відеозйомку в публічних місцях, та охоронцями, які намагаються їм завадити, – зазначає юристка ІРРП Людмила Панкратова, – Чому так відбувається? Причина – в безкарності осіб, які перешкоджають журналістам.”
Охорона – не означає заборона зйомки
“Вас обмежили у місці, де була визнана режимна зона. Режимна зона – це не обов’язково турнікети. Це може просто людина стояти і сказати «вибачте, проводяться охоронні заходи». Вас ніхто не обшукував, вам ніхто не забороняв знімати” – говорить начальник УДО Валерій Гелетей так, ніби не може визначитися: все ж таки “режимна зона” чи “ніхто не забороняв знімати”?
Юристка згодна з тим, що Президента повинні охороняти в будь-якому місці. Але охоронні заходи не означають перешкоджання зйомкам із публічної зони, де знаходились журналісти, а у відсутності небезпеки для Президента.
«Яка небезпека в тому, що журналісти проводять зйомку? Закон не передбачає прямої заборони саме на проведення зйомки об’єкта охорони», – підкреслює Панкратова.
До речі, у Законі “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” немає визначення “Режимна зона”, є “режим охорони” та “режимні заходи”.
«Визначення “режимна зона” стосується охорони державного кордону, і не коректне у даному випадку…”, – пояснює юристка.
Чому ресторан став «режимним об’єктом»?
“Режимні об’єкти мають бути визначені на місцевості, щоб усі могли це чітко бачити. І до таких об’єктів заклади громадського харчування не належать”, – додає медіа-юристка Віра Крат, що захищає журналістів у суді.
“…На мою думку, для встановлення такої охоронної зони не було підстав, то ж і ніяких порушень з боку журналістів не було. Вони діяли законно, перебували у публічному місці. Навіть якби порушили межі охоронної зони, то це не привід завдавати їм неспівмірної з цим порушенням шкоди. “, – стверджує Крат.
Вона вважає, що озвучені Валерієм Гелетеєм результати внутрішньої перевірки легко спростовуються відеосюжетом «Схем».
УДО vs «Схеми»Це відео демонструє, як працівники УДО напали на нашого журналіста Mykhailo Tkach та оператора Bruce Tr в ніч на 16 вересня поряд з ресторанним комплексом у Козині, де святкували весілля сина генпрокурора Луценка.Просто вмикайте звук і дивіться!PS: Усі подробиці дивіться вже цього четверга о 20:30 на UA:Перший#Схеми
Gepostet von Схеми: корупція в деталях – RFERL am Montag, 18. September 2017
«Ми будемо з’ясовувати обставини і доводити провину співробітників УДО у кримінальному проваджені про перешкоджання журналістській діяльності», – підкреслює Віра Федорівна.
Особливості українського судочинства
Людмила Панкратова наголошує, що «перетворення» кримінальних справ у адміністративні порушення, затягування розслідування та інші тонкощі бюрократичної машини – звична практика для українського судочинства.
«Наприклад, справа того ж Михайла Ткача та оператора Кирила Лазеревича, яким перешкоджали працівники СБУ в 2015 році, тягнеться до цього часу», – говорить вона.
Нагадаємо, 31 травня 2017 року слідчі учетверте спробували закрити цю кримінальну справу, звівши її до адміністративного правопорушення – щоб винуватці уникнули кримінальної відповідальності.
Адвокатка Віра Крат вперто оскаржує ці спроби через суд. Чергове засідання у Печерському райсуді Києва призначено на 10 жовтня цього року.
«Суд може лише задовольнити скаргу адвоката та скасувати постанову слідчого, повернувши справу на доопрацювання. У судді немає повноважень підтримувати кримінальне обвинувачення». – пояснює Панкратова.
Отож, факти свідчать: правоохоронці та журналісти сьогодні, на жаль, опинилися по різні боки барикад.
Захищати журналістів узялися досвідчені юристи, які вперто добиваються верховенства права і свободи слова в Україні.
Ми, команда ІРРП, уважно слідкуємо за розвитком подій та закликаємо журналістів проявити солідарність та підтримати колег у боротьбі за право безперешкодно виконувати свою роботу.
