Публікуємо локалізований посібник про розслідування воєнних злочинів від Глобальної мережі журналістів-розслідувачів. Цього тижня – розділ про фізичну й цифрову безпеку авторства Метта Гансена, стратегічного директора Global Journalist Security. Метт веде мову про налаштування різних рівнів: від безпечного робочого середовища до планування зустрічей із джерелами.
Bruhn New Tech навчає журналістів, як поводитися у випадку хімічної, біологічної та радіологічної загрози. Зображення: Рон Гавів, VII
Для журналістів, які розслідують воєнні злочини, безпека має бути в пріоритеті від самого початку – особливо в епоху посиленого стеження, шпигунських програм та інших загроз. Коли медійники додають до робочого процесу аналіз безпеки, то захищають себе, свою роботу і джерела. І хоча безпека цінна сама по собі, її гарантування також підвищує довіру громадськості до матеріалів і збільшує ймовірність готовності потенційних джерел співпрацювати над майбутніми історіями.
Багато кроків, про які ми поговоримо в цьому розділі, не потребують великих зусиль. Вони навіть можуть допомогти журналістам робити ефективніші репортажі, зберігаючи при цьому безпеку для себе та оточення.
Почнемо з методів фізичної безпеки, а потім розглянемо присутність журналістів у цифровому світі. Цілісний підхід до безпеки може допомогти репортерам, а також їхнім редакторам і колегам ухвалювати обґрунтованіші рішення під час роботи над матеріалом.
Перш ніж братися за будь-яку тему, варто оцінити ризики, пов’язані з майбутньою роботою. Висвітлення воєнних злочинів під час активного конфлікту несе інший набір загроз, ніж розслідування подій давно минулих конфліктів, але журналістам може загрожувати небезпека в обох випадках. Для початку варто скористатися шаблоном оцінки ризиків, розробленим організацією Rory Peck Trust.
Зміст:
- Найкращі підходи до фізичної безпеки
- Вирішуйте, коли, де і з ким зустрічатися особисто
- Урізноманітніть свій щоденний та тижневий розпорядок дня
- Захистіть свою базу
- Найкращі практики цифрової безпеки
- Використовуйте для роботи окремий комп’ютер
- Розділіть інформацію на частини
- Використовуйте відповідні інструменти захисту конфіденційності
- Дбайливо зберігайте документи
- Наступні кроки
Найкращі підходи до фізичної безпеки
Воєнні журналісти носять балістичні шоломи та бронежилети. Медійники, які висвітлюють стихійні лиха, беруть із собою на завдання воду, їжу й одяг для захисту від негоди. Ті, що розслідують воєнні злочини, також повинні вживати заходів фізичної безпеки, навіть якщо працюють у місцях із менш очевидними ризиками. Ось кілька можливих кроків, які варто вжити.
Вирішуйте, коли, де і з ким зустрічатися особисто
Воєнний злочин неможливо розслідувати без опитування джерел. Хоча багато інтерв’ю тепер беруть онлайн, інколи люди можуть почуватися комфортніше, спілкуючись або ділячись документами віч-на-віч.
Кожен окремий репортер має вирішити, чи потрібна йому особиста зустріч. У кожнім разі перед тим, як зустрітися з джерелом особисто, дотримуйтесь кількох базових правил. Вибравши місце та час зустрічі, з’ясуйте, чи прийде ваше джерело саме, чи в супроводі інших. Повідомте про всі плани щодо інтерв’ю комусь надійному, наприклад, редактору, колезі, партнеру чи другу.
Загалом більшість неконфіденційних зустрічей варто призначати в публічних місцях, де розмова між двома-трьома людьми не викличе підозр і не здаватиметься недоречною. Не запрошуйте джерела до себе додому чи в офіс, особливо якщо ви проводите з ними перше інтерв’ю.
Для делікатніших розмов найбезпечніше обрати нейтральне місце, наприклад, готельний номер або орендований офіс. Якщо ви маєте справу з дуже чутливими джерелами, особиста зустріч може бути зовсім недоречною. Подекуди тут тонка межа, бо й особисті зустрічі, і цифрові комунікації можна відстежити та скомпрометувати. Ухвалюючи рішення про зустріч, переконайтеся, що розумієте рівень загрози, із якою стикаються ваші джерела, а також імовірність того, що вони (або ви) вже можуть перебувати під певною формою фізичного або цифрового спостереження.
Журналіст у бронежилеті та шоломі в Києві, Україна. Зображення: Shutterstock
Перш ніж обрати місце зустрічі, обов’язково відвідайте цей район у різний час доби. Подивіться, яку ситуацію вважають “нормальною". Наприклад, кав’ярня в центрі міста може бути найжвавішою вранці й майже порожньою по обіді.
Перед зустріччю приїдьте на місце завчасно й подивіться, чи не відрізняється щось від звичайного розпорядку, який спостерігали раніше. Подивіться, чи не впадає в око щось дивне, наприклад, несподівана присутність натовпу під час зазвичай тихого дня, недоречні люди, що вештаються поблизу, або відсутність пішоходів зазвичай жвавого ранку.
Не соромтеся перенести або переглянути зустріч, якщо з’являється занадто багато тривожних знаків. Хоча така пильність не повинна бути перешкодою для журналістської роботи, все одно краще стежити за оточенням, щоб подбати про власну безпеку.
Урізноманітніть свій щоденний та тижневий розпорядок дня
Якщо ви живете і працюєте в тому самому місці, враховуйте, що угрупування, яким не подобається ваша робота, можуть звернути на вас увагу. У деяких випадках, залежно від чутливості вашої роботи та профілю, вони можуть призначити зовнішнє спостереження за вашою діяльністю.
Такі люди намагатимуться скласти схему, щоб відстежувати ваше повсякденне життя. Якщо ви щодня ходите одним і тим самим маршрутом до офісу, щоранку бігаєте в одному й тому ж парку, обідаєте в одному й тому ж кафе, то потенційним супротивникам дуже легко передбачити ваші кроки. Це також означає, що коли ви змінюєте шаблон – наприклад, зустрічаєтеся з джерелом у місці, якого не відвідуєте регулярно, то відхилення від звичайного розпорядку є очевиднішим. І навпаки менш передбачувана рутина ускладнює супротивникам визначення наступного кроку репортера або виявлення відхилень.
Якщо ви підозрюєте, що за вами стежать, подумайте про потенційні наслідки для ваших джерел. Якщо вони можуть зіткнутися з кар’єрним тиском або загрозою для свого фізичного здоров’я через зустріч із вами, краще перевести спілкування на інші канали, наприклад, за допомогою зашифрованих повідомлень або відеоконференцій.
Навіть якщо за вами не стежать, зміна щоденного та щотижневого розпорядку дня ускладнить потенційному супротивнику збір інформації про вашу роботу. Урізноманітнюючи свій графік, ви також можете знизити ризик вуличних злочинів і викрадення.
Не кожен журналіст, який розслідує воєнні злочини, стикається зі стеженням такого масштабу. За багатьма взагалі не стежать. Але якщо ви вважаєте, що ваша репутація, минула робота або профіль можуть привернути небажану увагу, то продумайте дії на випередження.
Журналісти повинні діяти на випередження, наприклад, змінювати свій розпорядок дня й бути обережними при організації особистих зустрічей з джерелами, щоб уникнути стеження. Зображення: Shutterstock
Захистіть свою базу
Незалежно від того, працюєте ви з дому, з редакції чи з кав’ярні, важливо вжити заходів для захисту своєї “бази". Працюючи вдома, ви можете максимально контролювати заходи безпеки. Якщо вартість не є для вас вирішальним фактором, подумайте про встановлення сигналізації або камер відеоспостереження. Як мінімум, придбайте надійний сейф для документів, щоби зберігати там усі матеріали, пов’язані з розслідуванням, наприклад, блокноти з нотатками й докази, коли виходите з дому. Також вимикайте та замикайте на ключ цифрові пристрої в безпечному місці. І, наскільки це можливо, попросіть родичів і друзів не користуватися й не торкатися будь-яких ваших пристроїв, пов’язаних із роботою: так легше контролювати всю інформацію про ваш репортаж.
Якщо ви працюєте з редакції, поговоріть із редакторами про їхні методи гарантування безпеки. Обговоріть політику “чистого столу", коли журналісти, які працюють над чутливими сюжетами, мають закривати всі відповідні матеріали на ключ щоразу, як виходять із редакції. Закріпіть цифрові пристрої на столах замками та встановіть протипідглядальні екрани на ноутбуках і моніторах. Не залишайте документального сліду: все, що не потрібно зберігати – у шредер.
Нарешті, працюючи в громадських місцях, наприклад, у кав’ярні чи в бібліотеці, вживайте додаткових заходів для захисту пристроїв та ноутбуків. Ніколи не залишайте комп’ютери, телефони, нотатки та інші матеріали без нагляду. Вимикайте та належно зберігайте пристрої, коли їх не використовуєте (і переконайтеся, що зашифрували їх за описом нижче). Не зберігайте конфіденційну інформацію на самих пристроях і завжди використовуйте протипідглядальні екрани.
Колись публічні точки Wi-Fi вважали дуже ризикованими, їх треба було уникати з міркувань безпеки, але група EFF стверджує, що це вже не так завдяки поширенню шифрування HTTPS на більшості вебсайтів. Проте група попереджає, що неоновлене програмне забезпечення може збільшити вразливість у публічних мережах, і зазначає, що метадані не захищені навіть при використанні вебсайтів, які підтримують протокол HTTPS.
Найкращі практики цифрової безпеки
Оскільки все більше журналістів виконують свою роботу за допомогою цифрових пристроїв і каналів, їхній цифровий профіль стає таким же важливим, як і фізичний. На щастя, з появою інструментів, орієнтованих на конфіденційність, і з підвищенням обізнаності про цифрові ризики, журналісти мають як ніколи багато можливостей для проведення чутливих розслідувань. Ось кілька передових практик для початку.
Використовуйте для роботи окремий комп’ютер
Комп’ютери недешеві. Але для журналістів-розслідувачів вкрай важливо використовувати для роботи виділений комп’ютер. Така практика не лише розділяє особисте та робоче життя, а й дозволяє журналістам застосовувати жорсткіші заходи безпеки, які трошки ускладнюють користування робочим комп’ютером.
Наприклад, установіть на робочому комп’ютері програмне забезпечення, що дозволяє легко відстежувати місцезнаходження пристрою та стирати його вміст у разі втрати або крадіжки. Інколи також доведеться пожертвувати зручними функціями пристрою, такими як Bluetooth, або заблокувати його USB-порти, щоб значно підвищити рівень цифрової безпеки.
Виділені робочі комп’ютери також легше очищати та відновлювати, якщо вони можуть бути заражені шкідливим або шпигунським програмним забезпеченням, оскільки немає ризику втрати особистих файлів або фотографій.
Вам можуть знадобитися фахівці з технічної підтримки для вибору потрібного комп’ютера й програмного забезпечення для журналістської роботи. Вони також порадять, як найкраще використовувати техніку під час розслідування.
Незалежно від обраного типу комп’ютера, переконайтеся, що ввімкнули повне шифрування диска, яке не дозволить зловмиснику отримати доступ до даних без вашого пароля. Це можна зробити за допомогою BitLocker (Windows) та FileVault (Mac).
Розділіть інформацію на частини
Як каже стара приказка у сфері кібербезпеки: “Чого нема, того й не знайдуть". Цей принцип лежить в основі розмежування – практики зберігання конфіденційної інформації окремо від особистої.
Наприклад, замість того, щоб зберігати всі записи інтерв’ю в одній папці з особистими фотографіями та файлами, подумайте про зберігання цих документів у безпечнішому місці, наприклад, у зашифрованій хмарі або на зовнішньому сховищі (див. нижче). Таким чином, якщо зловмисник отримає доступ до ваших особистих акаунтів або систем, він усе одно не зможе дістатися до робочої інформації.
Розмежування також стосується способів комунікації. Наприклад, якщо ви часто використовуєте текстові повідомлення, то варто перейти на зашифрований додаток для обміну повідомленнями, такий як Signal, для спілкування з будь-яким джерелом. Це допоможе уникнути єдиного “слабкого місця", через яке супротивник може дізнатися про ваші матеріали. Далі пояснимо, як обрати відповідні інструменти та канали для кожної ситуації й коли звертатися по допомогу експертів.
Використовуйте відповідні інструменти захисту конфіденційності
Ми живемо в золоту добу інструментів забезпечення конфіденційності, які допомагають журналістам знизити ризики. Вибрати правильні інструменти для роботи – необхідний перший крок. Спершу зверніться до технічних експертів, знайомих із вашим регіоном і типом матеріалів, над якими працюєте. Вони зможуть порекомендувати правильні інструменти для ваших потреб, беручи до уваги місцеві обмеження, трафік і тенденції використання.
Загалом краще використовувати зашифровані інструменти обміну повідомленнями, наприклад, Signal і WhatsApp, ніж незашифровані варіанти. Те саме можна сказати і про роботу в інтернеті через віртуальну приватну мережу (VPN). Однак у кожної країни своя специфіка, і використання інструменту, розробленого для однієї ситуації, може підвищити ризики в іншій. Ось чому для вибору інструментарію дуже важливо враховувати місцеву специфіку.
Фонд EFF пропонує серію посібників для захисту від цифрового стеження. Зображення: скриншот, Electronic Frontier Foundation
Для початку корисно взагалі розібратися, що це за інструменти. Допоможуть у цьому посібники “Самозахист від стеження" від Electronic Frontier Foundation та “Безпека в коробці" від Front Line Defenders.
Дбайливо зберігайте документи
Без документів, даних та інших доказів неможливо успішно створити матеріал про воєнні злочини. Безпека та надійність зберігання цієї інформації має бути головним пріоритетом. Якщо ви вирішили збирати цифрові документи чи докази, потрібно не просто зберігати копії на комп’ютері чи у смартфоні. Пристрої ламаються, зникають або потрапляють до чужих рук. Зберігання резервних копій документів у безпечних форматах знижує ці ризики.
Розміщення інформації у хмарі забезпечує доступ до файлів майже із будь-якого місця, а самі документи залишаються на ваших пристроях. При виборі постачальника хмарного сховища найбезпечніше використовувати зашифрованого провайдера без доступу до рівня даних (“zero-knowledge"). Шифрування гарантує таке збереження даних, що їх не прочитати без ключа. Відсутність доступу до рівня даних означає, що тільки ви маєте ключ для їх розблокування. У такому разі хмарний провайдер не може отримати доступ до будь-якої інформації, яку завантажуєте, і це знижує ризик гакерського зламу або видачі даних провайдерами за судовою ухвалою.
Недоліком системи без доступу до рівня даних є те, що провайдер не зможе відновити втрачений обліковий запис, якщо загубите ключ. Якщо вирішили використовувати цей тип, переконайтеся, що ваш пароль надійно зберігається в менеджері паролів. Деякі менеджери паролів, такі як 1Password, навіть пропонують безкоштовні ліцензії для журналістів. Але майте на увазі, що навіть ці сервіси не застраховані від прогалин у безпеці: 2022 року менеджер паролів LastPass зламали, і зловмисник отримав доступ до даних клієнтів.
Якщо віддаєте перевагу зберіганню документів на фізичному пристрої, спробуйте зашифрований зовнішній жорсткий диск. Ці накопичувачі схожі на пристрої, які ви, ймовірно, використовували для зберігання файлів поза ноутбуком або настільним комп’ютером, за винятком того, що вони також містять клавіатуру для введення ключа розблокування. Тільки користувачі, які знають відповідний пароль, можуть розшифрувати дані на диску та отримати до них доступ.
Якщо зашифровані диски занадто громіздкі, ви також можете використовувати програмне забезпечення, таке як Cryptomator, для безпосереднього шифрування папок і файлів, які потім можна безпечно зберігати на незашифрованому жорсткому диску або в хмарному сховищі.
Збираючи документи, свідчення чи докази від широкого кола людей, розгляньте можливість використання такого інструменту, як SecureDrop, щоб кожен, хто має доступ до інтернету, міг анонімно передати інформацію журналістам. Щоби його налаштувати, потрібні деякі технічні навички, але він може значно розширити сферу розслідування.
Наступні кроки
Безпека журналістів – складне й багатогранне поняття. Передові практики можуть відрізнятися залежно від регіону. Але ми описали деякі основні кроки для гарантування безпеки будь-якого журналіста.
Запрошуємо колег, які хочуть глибше вивчити свій робочий процес у сфері безпеки, скористатися Інструментом оцінки безпеки журналістів (JSAT) від GIJN. Це дасть змогу оцінити поточний рівень, а також отримати рекомендації щодо покращення ситуації. Для журналістів, які виконують довгу виснажливу роботу з розслідування воєнних злочинів, JSAT може дати короткий шлях до безпечнішого виконання своєї життєво важливої місії.
Переклад здійснили у партнерстві з Global Investigative Journalism Network та за підтримки EU4 Independent Media.
Метт Гансен – стратегічний директор Global Journalist Security, раніше писав для Los Angeles Times та досліджував питання безпеки медійників у Комітеті захисту журналістів.
Рон Гавів – директор і співзасновник The VII Foundation і співзасновник VII Photo Agency. За останні три десятиліття Гавів висвітлював понад двадцять п’ять конфліктів і працював у понад ста країнах. Його роботи, які отримали численні нагороди, представлені в музеях і галереях по всьому світу.
