У березні-квітні 2022 року РФ застосувала звичну тактику “інформаційної зачистки” на тимчасово окупованих територіях. Українські ресурси, що розповідали правду про війну, заблокували та внесли в реєстр заборонених. ІРРП працює з одним із таких прецедентів і сподівається на революційне рішення від Європейського суду з прав людини. Розповідаємо покроково, як подавали позов від Центру прав людини ZMINA й чому має змінитися світове ставлення до агресії не лише на полі бою, а й у порушенні прав людини.
Крок 1 – редакція виявила блокування
Крок 2 – звернулися до медійних юристів
Крок 3 – чекаємо на прецедент (“Ми тут”)
Крок 4 – після рішення ЄСПЛ сподіваємося на ефект “доміно” й відповідні резолюції від міжнародних інституцій
Крок 1 – редакція виявила блокування
Із досвіду центру ZMINA – “Роскомнадзор” не надсилав редакції жодних попереджень чи повідомлень, тож достеменно не відомо, через які публікації заборонили сайт.
Коли ресурс запустив російськомовну версію й активно висвітлював російсько-українську війну, кількість читачів із РФ зросла вчетверо. Саме зі зниженням трафіку із держави-агресорки та тимчасово окупованих територій ZMINA запідозрила про блокування, а потім їхні підозри підтвердили мешканці Криму.
Крок 2 – звернулися до медійних юристів
Над скаргою центру ZMINA до ЄСПЛ працює робоча група. До її складу входять медійні юристки ІРРП Людмила Панкратова, Оксана Максименюк і Віра Крат, адвокат-міжнародник Сергій Заєць, а також юристи Європейського центру захисту прав людини (EHRAC). 19 січня надійшла звістка про те, що справу зареєстрували.
“Сподіваємося, це стане прецедентом для всіх тих видань, які пережили блокування на тимчасово окупованих територіях. Справу в ЄСПЛ лише зареєстрували, тож попереду – довгий розгляд і боротьба, але маємо всі підстави вважати, що такі блокування несумісні з демократичними цінностями й мають політичне підґрунтя”, – пояснює керівниця юридичного напряму ІРРП Оксана Максименюк.
Крок 3 – чекаємо на прецедент (“Ми тут”)
Звісно, на рішення ЄСПЛ доведеться почекати, але про важливість цієї справи можемо розмірковувати вже тепер. Що означають блокування українських сайтів у Криму й на інших тимчасово окупованих територіях?
Юристка EHRAC Каміла Алонзо переконана: “Справа центру ZMINA особливо важлива, адже йдеться про застосування російського законодавства на окупованих територіях Криму й намагання російської влади запобігти поширенню інформації на українській суверенній території”.
Блокуючи незалежні медії, що висвітлюють війну, держава-агресорка намагається цензурувати й контролювати інформаційне поле навколо вторгнення.
Крок 4 – після рішення ЄСПЛ сподіваємося на ефект “доміно” й відповідні резолюції від міжнародних інституцій
Схожий досвід блокувань мають агенція розслідувань “Слідство.Інфо”, “Радіо Свобода”, “Крим.Реалії”, “Голос Америки” тощо. Людмила Панкратова вважає, що рішення ЄСПЛ щодо центру ZMINA має стати революційним, сформувати нову практику суду та стати точкою відліку для створення нових політик міжнародних організацій.
Адвокат Сергій Заєць зауважує, що Росія порушує міжнародні зобов’язання не лише збройною агресією, а й тим, що створює перешкоди для поширення правозахисної інформації: “Юристи, які працювали над справою центру ZMINA, впевнені, що майбутнє рішення ЄСПЛ посуне кордони наявної практики”.
