Ми, громадські організації медійної сфери, закликаємо представників державної влади припинити атаки на Суспільне та підрив європейської інтеграції України.
Наприкінці квітня народна депутатка Мар’яна Безугла на Facebook-сторінці поширила недостовірну інформацію про природу Суспільного, рівень фінансування й оплату праці наглядової ради, що працює безкоштовно від створення АТ НСТУ.
Зазначена активність народної депутатки збіглася з інформацією про намір вилучити Перший канал Суспільного із Єдиного телемарафону, а також профінансувати мовника у 2025 році на 1,5 млрд грн. Відзначимо, що ця сума є на 300 млн меншою, ніж заплановані витрати у 2024-му, і на понад 75% менше, ніж гарантує закон. Рік у рік Суспільне стикається з недофінансуванням. Кошти зокрема потрібні, щоб подолати наслідки багатодесятилітнього “ефективного господарювання” державних мовників, на базі яких постало НСТУ, а також якісно промотувати й забезпечити значно потужнішу роботу на цифрових платформах.
Така політика жонгулюванням цифрами та рейтингами на тлі системного недофінансування є відображенням незрілості політикуму та ставлення до справжньої журналістики і відповідальності перед суспільством.
Уже тепер, у 2024 році компанія має значні труднощі із виплатами зарплатні, що стає дедалі нижчою порівняно із ринковим рівнем оплати журналістів, редакторів та операторів, а в першому півріччі до того ж непрофінансованою залишається трансляція телесигналу, що створює ризик зупинки мовлення. Контент виробляють здебільшого за донорські кошти, адже ще 2017 року держава жодного разу не виконала взяті на себе зобов’язання щодо належного фінансування Суспільного. Це відображається й на закупівлі прав до подій значного суспільного інтересу, як-от міжнародні спортивні змагання та олімпіади, адже їх варто придбати заздалегідь за кілька років.
Нагадуємо, що створення суспільного мовлення є зобов’язанням України перед Радою Європи ще із 2005 року. Його виконали де-юре лише у 2017-му.
Наряду з іншими актами ЄС Україна зобовʼязалася імплементувати Європейський акт про свободу медіа, оприлюднений 17 квітня 2024 року. Документ наголошує, що провайдери суспільних медіа відіграють особливу роль на внутрішньому ринку медійних послуг, зокрема в дотриманні фундаментального права на свободу вираження поглядів.
Саме тому стаття 5 Акту говорить про обов’язок держав забезпечувати, щоб постачальники суспільних медій були редакційно та функціонально незалежними. Процедури фінансування повинні гарантувати, що вони мають адекватні, стійкі й передбачувані фінансові ресурси.
Ми вважаємо, що атаку на Суспільне можуть сприйняти як сигнал про те, що Україна не поділяє цінності плюралізму думок, гарантування яких є неодмінною умовою вступу до Європейського Союзу, а також вплинути на підтримку України у війні з Росією.
Тому закликаємо:
- Припинити зазіхання на редакційну незалежність й не поширювати неправдиву інформацію про діяльність Суспільного мовника;
- Забезпечити його фінансову стабільність, щоб він належно функціонував як джерело достовірної й неупередженої інформації про поточні події та російсько-українську війну;
- Вжити заходів щодо застосування кризових протоколів якісної публічної комунікації як інструменту протидії російській дезінформації, зокрема щодо сфери діяльності публічних інституцій.
Якщо прагнете долучитися до заяви, будь ласка, заповніть форму нижче:
Підписанти:
- Центр демократії та верховенства права
- Фундація “Суспільність”
- Український інститут медіа та комунікації
- Інститут Масової Інформації
- Платформа Прав Людини
- Лабораторія Цифрової Безпеки
- Інститут розвитку регіональної преси
- Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
- Детектор Медіа
- ГО «Інтерньюз-Україна»
