Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

About RPDI

Посібник із розслідування воєнних злочинів: екологічні й майнові збитки

Публікуємо локалізований посібник про розслідування воєнних злочинів від Глобальної мережі журналістів-розслідувачів. Цього тижня – розділ про екологічні й майнові збитки авторства Віма Цвейненбурґа, керівника проєкту з гуманітарного роззброєння PAX, де він розмірковує про те, як технології допомагають розслідувати екологічні воєнні злочини, а також як російсько-українська війна має змогу стати поштовхом до створення кращого екологічного моніторинґу та політики підзвітності серед держав.

Під час операції "Буря в пустелі" 1991 року іракські військові, відступаючи, підпалили понад 600 кувейтських нафтових свердловин, щоб перешкодити просуванню союзних військ. Це призвело до екологічної катастрофи. Минуло майже 10 місяців, доки всі пожежі ліквідували. Зображення: Кристофер Морріс, VII

Безглузді руйнування та страждання людей, завдані війнами та збройними конфліктами, часто залишають відбиток на довгі роки. Окрім прямого впливу на життя людей, збройний конфлікт та його наслідки також завдають шкоди навколишньому середовищу, впливають на природні ресурси, засоби до існування та екосистеми.

Екологічні аспекти збройних конфліктів тривалий час залишалися маловивченими; довкілля нерідко називають “мовчазною жертвою" війни. Недостатній інтерес до цієї теми значною мірою можна пояснити браком досліджень і тим, що збитки, завдані природі, важко візуалізовувати. Тому руйнівні наслідки для екології та здоров’я людей залишаються незафіксованими – і їх часто не беруть до уваги.

Є кілька винятків, коли таки вдалося привернути увагу міжнародної спільноти до впливу війни на природу. Американські військові у В’єтнамі використали токсичний дефоліант Agent Orange,і це завдало великої шкоди лісам, піддало дії діоксину солдатів і цивільних осіб та залишило смертельний спадок у вигляді вроджених вад та інших наслідків для здоров’я в’єтнамців. 1991 року іракська армія, відступаючи, підпалила понад 600 нафтових свердловин у Кувейті, спричинивши затемнення неба та регіональне зниження температури. Приголомшливі зображення сотень свердловин, що палали, і горизонту, над яким не видно сонця, стали тривожним дзвінком для міжнародної спільноти. І хоча за кілька місяців усі пожежі на свердловинах удалося загасити, забруднення ґрунту та води усували десятиліттями.

Девʼятирічна Нгуєн Тгі Лі, яка отримала інвалідність через те, що американські військові застосували суміш Agent Orange, вдома в районі Нгу Хань Сон у Дананґу, В’єтнам, 9 липня 2010 року. Зображення: Eд Каші, VII

Позитивним наслідком цих катастроф стала підвищена увага до екологічних аспектів збройного конфлікту. Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 2001 року проголосила 6 листопада Міжнародним днем запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів і заклала основу Програми ООН із довкілля (ЮНЕП) для проведення роботи з постконфліктного оцінювання стану навколишнього середовища. Такі оцінювання, звісно, важливі, хоча зазвичай їх виконують у дуже стислих фінансових і часових рамках, а реалізація їхніх рекомендацій залишається складним завданням. Компіляції на кшталт книжки Збройний конфлікт і шкода довкіллю, а також наукові дослідження є корисною відправною точкою для аналізу численних причин і наслідків, а також розробки кращих політичних заходів.

Інтернет та інновації в аналізі конфліктів

З початку 2010-х років, у зв’язку з появою смартфонів і розширенням доступу до інтернету, розуміння необхідності враховувати вплив на довкілля в аналізі конфліктів вийшло на новий рівень. Завдяки великій кількості доступних в інтернеті відео, фотографій та іншої інформації журналісти, дослідники та організації громадянського суспільства отримали прямий і своєчасний доступ до даних про події в рамках збройних конфліктів. Це привело до появи нової форми цифрових розслідувань за відкритими даними, що можуть допомогти відстежити винних у воєнних злочинах і порушеннях прав людини.

Водночас відбулася революція в публічному доступі до даних дистанційного зондування із супутникових систем, що забезпечує інформацію про збройні конфлікти мало не в реальному часі. Це також дозволило науковцям та організаціям громадянського суспільства використовувати інструменти спостереження за поверхнею Землі для виявлення та моніторинґу змін довкілля в районах, уражених конфліктом.

Збройні конфлікти завдають довкіллю цілого спектру збитків. Багато з них тепер можна кількісно та якісно оцінити за допомогою супутникових зображень і відстеження інформації в соціальних мережах. Серед іншого, можна оцінити прямі бомбардування об’єктів, на яких зберігаються небезпечні хімічні речовини, зокрема промислових об’єктів і нафтопереробних заводів, і широкомасштабні руйнування міської забудови вибуховими боєприпасами. Окрім прямих, часто існують ширші екологічні наслідки. Наприклад, колапс систем урядування впливає на управління відходами, поширення нерегульованої експлуатації природних ресурсів: вирубування лісів або браконьєрства, нестійких промислових практик, таких як кустарна переробка нафти, зростання небезпеки втрати біорізноманіття.

Оцінка екологічного збройного конфлікту за допомогою супутників: Фернандо Мендез та Іштван Валанскі, Журнал екологічної географії, 13. 1–14. 10.2478 (2021)

Нові інструменти та методи дають змогу кількісно оцінити екологічні втрати та збитки, пов’язані зі збройними конфліктами. Ці дані можуть мати велике значення протягом усього циклу конфлікту.

Служби швидкого реагування та гуманітарні організації можуть використовувати таку інформацію, щоб визначати пріоритети щодо надання допомоги, а органи влади можуть брати її до уваги при проведенні постконфліктного оцінювання стану довкілля для потреб майбутнього очищення й відновлення.

І нарешті дедалі більше представників державних збройних сил і недержавних груп притягають до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю – як шляхом удосконалення чинної юридичної практики, так і шляхом розробки нових принципів, таких як “екоцид", передбачений у Римському статуті.

Окрім оцінювання збитків, завданих довкіллю у зв’язку зі збройним конфліктом, є також численні приклади використання інформації з відкритих джерел для відстеження екологічних злочинів: торгівля дикими тваринами та нерегульований кустарний видобуток копалин.

Аналіз впливу конфлікту на довкілля

Перший крок оцінювання впливу війни на довкілля передбачає перевірку та безпечне зберігання всіх даних. Це означає архівування всіх зображень, відеозаписів і вмісту соціальних мереж, що можна зробити різними способами. Одним із популярних інструментів, яким користуються правоохоронні органи та журналісти, є Hunchly – програма, що фіксує активність браузера та архівує дані в захищений спосіб, щоб потім їх можна було використовувати в судовому провадженні. Ще один приклад – ініціатива Mnemonic для архівування онлайн-даних, зібраних під час розслідування. Приклади застосування: Сирія, Ємен та Україна.

Дані про події конфліктів можна знайти в багатьох соціальних мережах, але їхня актуальність залежить від популярності конкретних платформ у конкретній країні. У Східній Європі, Росії та країнах Центральної Азії, наприклад, VKontakte і Telegram популярніші за TikTok, Twitter та Instagram, які краще підійдуть для розслідувань подій у Східній Азії та Європі. У багатьох африканських країнах важливою соціальною мережею є Facebook. На кожній із зазначених платформ є свої труднощі щодо збирання та перевірки даних. Bellingcat опублікували чудовий огляд – набір інструментів для онлайн-розслідування з рекомендаціями щодо можливих джерел даних.

Мапування конфлікту корисно починати зі створення дослідницької бази з наявних наборів даних. Вебсайт Humanitarian Data Exchange містить низку актуальних наборів даних, наданих агентствами ООН і гуманітарними організаціями, що є важливою відправною точкою, незалежно від того, чи йдеться про аналіз населення, населених пунктів, оцінювання збитків, завданих міській забудові, або про доступ до води. Вебсайт також містить дані глобальних трекерів моніторинґу конфліктів, таких як ACLED,які відстежують інформацію з відкритих джерел про вибухи, авіаудари та заворушення. Дані можна завантажити в необроблених форматах і обробити геоінформаційними інструментами, такими як QGIS. Серед інших альтернатив для роботи з відкритими даними – як безкоштовних, так і платних – можна назвати Liveuamap, один із перших вебсайтів для відстеження конфліктів, що відіграв визначальну роль у висвітленні громадянської війни в Сирії, а тепер його використовують для відстеження вторгнення Росії в Україну. Існують також регіональні моніторингові вебсайти, що часто подають досить точну інформацію, наприклад, Інформаційний центр Рожави на північному сході Сирії, Проєкт протидії екстремізму в Центральній Сирії та проєкти відстеження конфліктів Bellingcat і Центру інформаційної стійкості щодо України та М’янми. Аналогічні ініціативи можна знайти й у інших географічних регіонах.

Регіональні сайти моніторинґу, наприклад, Проєкт протидії екстремізму у Сирії, можуть бути корисними ресурсами для відстеження шкоди навколишньому середовищу чи власності під час воєн і конфліктів. Зображення: знімок екрана, Counter Extremism Project.

Супутники: ключовий ресурс

Навколо Землі обертається багато сузір’їв супутників із оптичними (пасивними) й радарними (активними) сенсорами. Вони фіксують те, що відбувається під ними. Супутникове спостереження Землі – надзвичайно важливий актив для розслідувань за відкритими джерелами. Згодиться все – від даних із низькою роздільною здатністю, призначених для метеорологічних спостережень, до високоточних зображень, що дозволяють помітити людей.

На щастя для дослідників, значна кількість цих даних безкоштовна. Їх можна отримати як безпосередньо з таких джерел, як NASA та його європейського еквівалента ESA, так і через сторонні онлайн-платформи. Далі перерахуємо кілька корисних інструментів, що можуть стати вашими “небесними очима" (детальнішу інформацію шукайте в посібнику GIJN Ресурси для пошуку та використання супутникових зображень).

  • Sentinel-Hub – на цій платформі розміщено велику кількість безкоштовних даних супутникових сенсорів із середньою та низькою роздільною здатністю (10-500 метрів), зокрема зображення NASA Landsat (архіви від 1990-х років), дані сузір’я супутників Sentinel ESA, зокрема оптичні дані MODIS, Sentinel-2/3, дані радарів Sentinel-1 і дані моніторингу атмосфери Sentinel-5P. Супутники Sentinel-2 облітають орбіту за п’ять днів, тому їхні дані досить свіжі. Це допомагає виявити забруднення від значних викидів. Платформа також дає змогу придбати зображення високої роздільної здатності (0,4–3 метри) у Airbus, Maxar і Planet. Функціонал безкоштовної версії Sentinel Playground обмежений, але навіть у ньому доступні деякі корисні функції. У платній версії Sentinel EO Browser є доступ до всіх зображень, а також змога створити покадрове відео, завантажити необроблені дані, придбати фотознімки високої роздільної здатності та створити 3D-пейзажі. Крім того, дослідникам надають ґранти на безкоштовний доступ до даних EO Browser. Користувачі Sentinel-Hub також розробили широкий спектр спеціальних сценаріїв, які можна застосувати для відстеження розливів нафти, вирубування лісів, лісових пожеж, вигорілих територій і повеней, зокрема з особливим акцентом на збитки, завдані довкіллю у зв’язку з конфліктом.
  • Google Earth Pro – цей популярний сервіс пропонує зображення з дуже високою роздільною здатністю від Maxar та Airbus і може бути ключовим інструментом ідентифікації та геолокації. У настільній версії також є архівні зображення, що допомагають відстежувати зміни довкілля в конкретному місці. Він також дає можливість вимірювати відстані, створювати багатокутники, завантажувати зображення та будувати бази даних на основі геолокації тощо.
  • EarthView – ця платформа NASA для спостереження за Землею містить велику кількість зображень із середньою та низькою роздільною здатністю, виконаних із використанням багатьох сенсорних систем. Деякі з них показують Землю майже в реальному часі: нові знімки з низькою роздільною здатністю з’являються щогодини. На вебсайті доступні різні типи даних про небезпеки та катастрофи, які можна використовувати для відстеження конфліктів. Інструмент NASA Visible Infrared Imaging Radiometer Suite (VIIRS) можна застосовувати для виявлення теплових сигнатур. Він дозволяє зрозуміти, чи пожежа сталася внаслідок збройного нападу, а також знайти розташування факелів для спалювання газу на об’єктах нафтової та газової промисловості.

Набори кліматичних та екологічних даних

Під час дослідження екологічного контексту зони конфлікту можна користуватися вже напрацьованими великими наборами даних. Вони надзвичайно корисні для розуміння того, що відбувається на конкретному місці протягом певного часу. Розвиток платформ даних із готовою до використання аналітикою – додаткова перевага розвитку спостереження Землі: завдяки цьому нефахівці отримують змогу користуватися даними у зручніший спосіб практично без зниження надійності. Одна з важливих баз даних – Global Forest Watch, що дає користувачам змогу отримати зведені дані про втрату лісових площ у будь-якій країні, а також останні супутникові зображення. Ця ініціатива є частиною ширшої групи із сотень наборів даних, розроблених World Resource Institute і доступних на порталі Resource Watch: про нестачу води, про види під загрозою зникнення, про природні заповідники та орні землі тощо. Якщо тема вашого дослідження – нафтовий бізнес, безцінним ресурсом стане SkyTruth, що допомагає відстежувати розташування факелів для спалювання газу й кількісно оцінювати забруднення повітря, а також надає чудову аналітичну інформацію щодо повідомлень про нафтові розливи. Для тих, хто планує багато працювати зі знімками Землі, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) налагодила співпрацю з Google Earth Engine і створила Earth Map, набір інструментів із кількома рівнями даних про довкілля.

Довідкову інформацію про динаміку навколишнього середовища в конкретних країнах і проблеми забруднення можна легко отримати завдяки даним, що надає ООН. Конвенція ООН про біологічне різноманіття та Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням передбачають публікацію профілів країн і національних звітів, а Програма розвитку ООН та Програма ООН з довкілля також часто готують спеціальні (постконфліктні) екологічні звіти. Усі ці інструменти та набори даних – лише верхівка айсберга, але вони можуть стати відправною точкою для вивчення конкретних аспектів впливу конфлікту на довкілля і створення передумов для відповідальності за збитки, завдані довкіллю державами чи недержавними збройними групами.

Застосувавши багаторівневий підхід із залученням уже наявних наборів даних, інформації, зібраної гуманітарними організаціями, та супутниковими зображеннями, дослідники тепер можуть виявляти та відстежувати конкретні збитки, завдані довкіллю у зв’язку з конфліктом. Хоча для кількісної оцінки довгострокових наслідків часто потрібен час, тепер можна збирати, візуалізувати та використати величезну кількість інформації для вдосконалення екологічної політики в рамках гуманітарного реагування та механізмів підзвітності.

Екологічні воєнні злочини?

Поки змога притягнути держави та недержавні збройні групи до юридичної відповідальності за шкоду, завдану довкіллю, обмежена. Збитки, завдані довкіллю, можуть складати порушення міжнародного гуманітарного права, але планка вимог при цьому досить висока. Зокрема варто задокументовати “широкомасштабні, довготривалі й тяжкі збитки, завдані довкіллю", але ще не було жодного випадку офіційного визнання такого порушення. Відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, поріг є ще вищим, оскільки такі збитки можна вважати воєнним злочином лише за умови, що вони порушують принцип пропорційності (завдані збитки є надмірними порівняно з очікуваною прямою військовою перевагою).

Заподіяння збитків довкіллю також може порушувати інші норми міжнародного гуманітарного права і в деяких випадках становити воєнні злочини, наприклад: знищення об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення, знищення певних інфраструктурних об’єктів, таких як дамби, греблі тощо, знищення або пошкодження атомних електростанцій, яке безпосередньо спричиняє переміщення осіб. Інші принципи міжнародного права також можуть передбачати захист довкілля, хоча застосувати їх під час збройного конфлікту не завжди просто.

Вторгнення в Україну може стати поштовхом до створення кращого екологічного моніторингу та політики підзвітності серед держав, міжнародних організацій та НУО. В Україні групи громадянського суспільства та державні установи на підставі матеріалів публічних ЗМІ ведуть мапування територій на вебсайті Ecodozor, щоб показати, де заподіяно потенційної шкоди довкіллю. Центр інформаційної стійкості публікує в рамках свого проєкту Eyes on Russia перевірені дані про збитки, завдані довкіллю та цивільній інфраструктурі, а PAX for Peace збирає й аналізує такі дані для публікації в детальних Сповіщеннях про довкілля і конфлікти. Уся ця робота спонукає уряди до дій. З’являються урядові та ініціативи за підтримки ООН із виявлення та моніторинґу збитків довкіллю, пов’язаних із конфліктом, як-от Координаційний центр ООН із оцінки екологічної шкоди через війну в Україні. Усе це створює передумови для майбутнього судового переслідування держав за збитки, завдані довкіллю, хоча місце й рамки такого переслідування досі не визначені.

Приклади із практики

Незаконне вирубування лісу на озері Майданкі в Сирії

Громадянська війна, що триває понад десять років, мала тяжкі наслідки для сирійських лісів. Дослідники Environmental Journal Atlas задокументували, як через різке зростання цін на паливо цивільні особи та збройні групи, яких підтримує Туреччина, вдалися до неконтрольованого вирубування лісу на озері Майданкі, щоб отримати дрова для приготування їжі та опалення.

Інформація з соціальних мереж у поєднанні з даними Global Forest Watch стали чудовим інструментом для швидкої оцінки основних знеліснених ділянок, а супутникові зображення додали деталей.

Витік із танкерів-привидів у єменському порту Аден

2015 року, після важких боїв під час громадянської війни в Ємені, нафтові танкери залишилися в порту Аден. Відбувалися численні викиди пального, що спричиняло негативний вплив на довкілля та засоби до існування.

Використовуючи дані Planet і Sentinel-2, а також історичні дані високої роздільної здатності з Google Earth Pro та вантажні маніфести Керівництва портів Ємену, PAX for Peace ідентифікували численні танкери та їхніх власників, а опублікована стаття допомогла зібрати кошти для оцінки стану довкілля й ліквідації наслідків забруднення.

Токсична бомба уповільненої дії на Донбасі, Україна

До початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року на Донбасі вже існував ризик екологічної катастрофи – через обстріли промислових об’єктів протягом попередніх восьми років.

Стаття Bellingcat 2017 року містить огляд екологічних ризиків, пов’язаних із конкретними об’єктами, де зберігають небезпечні речовини, у разі їх артилерійського ураження. Для підготовки матеріалу автори скористалися даними з відкритих джерел та інструментом Flash Environmental Assessment.

Вім Цвейненбурґ – керівник проєкту з гуманітарного роззброєння PAX. Він працює над питаннями, пов’язаними з конфліктами та навколишнім середовищем на Близькому Сході, використанням і впровадженням нових військових технологій, і торгівлею зброєю.

Рон Гавів – директор і співзасновник The VII Foundation і співзасновник VII Photo Agency. За останні три десятиліття Гавів висвітлював понад двадцять п’ять конфліктів і працював у понад ста країнах. Його роботи, які отримали численні нагороди, представлені в музеях і галереях по всьому світу.

Переклад здійснили у партнерстві з Global Investigative Journalism Network та за підтримки EU4 Independent Media.

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-234-42-16